factograf
UK

26-а літера української абетки

Х

Літера Х
Unicode (hex)
велика: U+0425
мала: U+0445
Кирилиця
А Б В Г Ґ Д Ѓ
Ђ Е Ѐ Є Ё Ж З
З́ Ѕ И Ѝ І Ї Й
Ј К Л Љ М Н Њ
О П Р С С́ Т Ћ
Ќ У Ў Ф Х Ц Ч
Џ Ш Щ Ъ Ы Ь Э
Ю Я
Неслов'янські літери
А̄ А́ А̀ Ӑ А̂ А̊ Ӓ
Ӓ̄ А̃ А̨ Ә Ә́ Ә̃ Ӛ
Ӕ В̌ Ғ Г̧ Г̑ Г̄ Ӻ
Ӷ Ԁ Ԃ Ꚃ Ꚁ Ꚉ Ԫ
Ԭ Ӗ Е̄ Е̃ Ё̄ Є̈ Ӂ
Җ Ꚅ Ӝ Ԅ Ҙ Ӟ Ԑ
Ԑ̈ Ӡ Ԇ Ӣ И̃ Ҋ Ӥ
Қ Ӄ Ҡ Ҟ Ҝ Ԟ Ԛ
Ӆ Ԯ Ԓ Ԡ Ԉ Ԕ Ӎ
Ӊ Ң Ԩ Ӈ Ҥ Ԣ Ԋ
О̆ О̃ О̄ Ӧ Ө Ө̄ Ӫ
Ҩ Ԥ Ҧ Р̌ Ҏ Ԗ Ҫ
Ԍ Ꚑ Ҭ Ꚋ Ꚍ Ԏ У̃
Ӯ Ӱ Ӱ́ Ӳ Ү Ү́ Ұ
Х̑ Ҳ Ӽ Ӿ Һ Һ̈ Ԧ
Ꚕ Ҵ Ꚏ Ҷ Ӵ Ӌ Ҹ
Ꚓ Ꚗ Ꚇ Ҽ Ҿ Ы̆ Ы̄
Ӹ Ҍ Э̆ Э̄ Э̇ Ӭ Ӭ́
Ӭ̄ Ю̆ Ю̈ Ю̈́ Ю̄ Я̆ Я̄
Я̈ Ԙ Ԝ Ӏ  
Застарілі літери
Ꙁ Ꙇ Ҁ Ѻ Ѹ Ѡ Ѽ
Ѿ Ѣ Ꙑ Ꙗ Ѥ Юси Ѧ
Ѫ Ѩ Ѭ Ѯ Ѱ Ѳ Ѵ
Ѷ Ꙟ Ꙡ Ꙣ Ꙥ Ꙧ Ꙩ
Ꙫ Ꙭ ꙮ Ꚙ Ꚛ Ꚏ̆ Ꙏ
Ꙉ
Літери кирилиці

Х («ха») — літера кириличної абетки, яка позначає звук [x]. Це 26-а літера української абетки. Перед голосними «є», «і», «ю», «я» (а також перед «ь») читається як його алофон — пом'якшений звук [xʲ].

Історія

Вона походить від старослов'янської літери(«хѣръ», «хір»), яка у свою чергу, наслідує грецьку літеру Χ, χ (Хі) візантійського унціалу. У глаголиці мала написання , у кириличній та глаголичній буквеній цифірі має числове значення 600.

В українській мові

Х — двадцять шоста літера української абетки. У сучасній українській мові нею позначають шумний щілинний глухий задньоязиковий приголосний звук, який може бути твердим (хата, хмиз, холодний) чи напівпом'якшеним — перед і (хімія, сухі, хітин).

Читати далі

67 мовами

Текст із Вікіпедії, CC BY-SA 4.0 · Стаття-джерело