Нінмена

Ім'я Нінмена означає «Володарка корони» і є прикладом типового Шумерського Теоніму створеного комбінацією клинописного знаку nin та назви місця або об'єкту. Точно невідомо чи богиню Мен(«корона»), що відома з Ранньодинастичних гімнів Заме, якій ймовірно поклонялися в Уруці та Сіппарі, слід вважати тотожною Нінмені. Проте, божество ^dMen або ^dMen-na, що відоме з пізніх копій списку богів Вейднера, погоджено вважати формою Нінмени.

Нінмена з'являється серед дев'яти богинь народження перерахованих після Шульпає у Ніппурському списку богів та в схожому переліку шести божеств в Ісинському списку богів, але вона відсутня в аналогічній частині An = Anum, який перелічує лише Нінхурсаг, Нінмах, Дінгірмах, Аруру та Нінтур. Є предмотом наукових дебатів чи до Давньовавилонського періоду ці імена розуміли як належні до різних богинь, які були пов'язані одна з одною, чи як місцеві варіанти одного божества. Джоан Гуднік Вестенхольц стверджувала, що у випадку Нінмени, синкретизм обмежувався літературними текстами. Так званий Архів Таємничих Гептад називає Нінмену «Белет-ілі міста Утаб» серед інших богинь народження та їх культових центрів.

Численні джерела засвідчують зв'язок між Нінменою та обожненим скіпетром, Нінгідру. Обидва згадуються у коронаційному ритуальному тексті пов'язаному з храмом Еанни, який згідно з Єремією Петерсоном не може бути датований з впевненістю.

У гімні, що приписується Сілендській Династії Нінмена згадується у зв'язку з Ніппуром, як хранителька «Володарки Ніппуру» (Нін-Нібру), хоча зв'язок між нею та цим містом не присутній в інших відомих джерелах.

Лексичний текст з Емару представляє Нінмену аналогічною хурритській гірській богині Леллурі.

• Asher-Greve, Julia M.; Westenholz, Joan G. (2013). Goddesses in Context: On Divine Powers, Roles, Relationships and Gender in Mesopotamian Textual and Visual Sources (PDF). ISBN 978-3-7278-1738-0.
• Cavigneaux, Antoine; Krebernik, Manfred (1998), dNIN-PA, Reallexikon der Assyriologie (нім.) {{citation}}: Зовнішнє посилання в |entry-url= (довідка); |access-date= вимагає |url= (довідка)
• Gabbay, Uri; Boivin, Odette (2018). A Hymn of Ayadaragalama, King of the First Sealand Dynasty, to the Gods of Nippur: The Fate of Nippur and Its Cult during the First Sealand Dynasty. Zeitschrift für Assyriologie und vorderasiatische Archäologie. Walter de Gruyter GmbH. 108 (1): 22—42. doi:10.1515/za-2018-0003. ISSN 0084-5299. S2CID 165744935.
• Haas, Volkert (2015) [1994]. Geschichte der hethitischen Religion. Handbook of Oriental Studies. Section 1: The Near and Middle East (нім.). Brill. ISBN 978-90-04-29394-6. Процитовано 18 серпня 2022.
• Krebernik, Manfred (1997), Muttergöttin A. I. In Mesopotamien, Reallexikon der Assyriologie (нім.) {{citation}}: Зовнішнє посилання в |entry-url= (довідка); |access-date= вимагає |url= (довідка)
• Peterson, Jeremiah (2020). Christopher Metcalf: Sumerian Literary Texts in the Schøyen Collection, Volume 1: Literary Sources on Old Babylonian Religion. (Cornell University Studies in Assyriology and Sumerology 38) (review). Zeitschrift für Assyriologie und vorderasiatische Archäologie. Walter de Gruyter GmbH. 111 (1). doi:10.1515/za-2020-0025. ISSN 1613-1150.